Приватність
короткою мовоюусе, що доходить до Прутської

До нас доходить рівно те, що ви самі впишете у віконце для листа, і нічого поза цим. Нічого про вас ми ні звідкись не докуповуємо, ні з інших сторінок не підтягуємо. Окремо від цього наш хостинг веде службові журнали: туди лягає мережева адреса запиту, його хвилина, запрошена сторінка та назва браузера. Ці журнали потрібні, щоб бачити, коли сторінка впала, і більше ні для чого.

На практиці це означає, що про читача, який просто читає й нічого не пише, ми не знаємо нічого.

Листи ми тримаємо, доки триває розмова, і ще десь місяць після неї — бува, що читач вертається з уточненням, і зручніше мати попереднє перед очима. Потім запис із теки прибираємо. Службові журнали хостинг зберігає два тижні й перезаписує сам, без нашої участі. Жодного іншого сховища з вашими словами в зошиті не передбачено.

На практиці це означає, що через два місяці по листуванню знайти вас у нас уже нічим.

У віконці є одне невидиме поле — технічне, із підписом, що його пропускають. Люди його не бачать і не заповнюють, а автоматичні розсилачі заповнюють усе підряд. Коли в цьому полі щось з’явилося, лист не доходить до нас узагалі, і ніде не зберігається. Нічого, крім цієї перевірки, у віконці не ховається.

На практиці це означає, що з усього надісланого ми бачимо тільки три видимі поля, і тільки коли вони від людини.

Переліків для розсилання в зошиті не ведуть, тож ваша скринька нікуди, крім відповіді на той самий лист, не піде. Нікому ми її не передаємо, нічим не обмінюємося й нікому не продаємо. Сторонні сервіси на сторінках усього два: шрифти підтягуються з мережі доставки Google, а на сторінці листа стоїть кадр із мапою. Обидва бачать, що ви відкрили сторінку, і тримаються власних умов, змінити які нам не до снаги.

На практиці це означає, що коли кадр із мапою вас непокоїть, цю одну сторінку можна просто не відкривати.

Ви можете попросити показати, що саме про вас у нас лежить, виправити це або стерти. Для цього достатньо написати на нашу скриньку з тієї самої адреси, з якої ви колись озвалися, — інакше ми просто не зможемо впізнати, чиє це. Відповідаємо на такі прохання протягом тих самих трьох робочих днів і без жодних умов.

На практиці це означає, що стерти листування можна одним реченням, і ми не питатимемо, навіщо.